Копашново - сільський сайт

Село посеред світу ...

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Походження назви села

Печать PDF

    Із уст в уста, з покоління в покоління пам'ять людська берегла коріння свого існування і завжди люди стверджували, що вони з єдиної родини, а рідні брати - на Сході, по той бік Карпат. Пам'ятають вони і славне українське козацтво, православну молитву Київської Русі. Жартома копашнівці називають своє село центром світу. Воно розташовано ніби в ямі. Навколишні береги в садах, всюди зелень. Прадіди обрали для свого поселення райський куточок.

 

Посеред села протікає річка Хустець - колись повноводна багата на рибу. Навколишні ліси кишіли дичиною. Гарне село у всі пори року. І весною, коли все цвіте, зеленіє, щебече. І влітку, коли груні в буйних травах купаються, дзвенять коси,черешні і ягоди дозрівають, а ліси тиху пісню співають. І восени, коли садовина дозріває, все довкола виграє барвистими фарбами. І взимку, коли білий сніг вкриває землю. Тиша. Біла казка. Разом зі всіма закарпатцями копашнівці боронили свій край від ворога, а їх було чимало, бо володіти цим краєм прагнули в різні часи і турки, і австрійці, і угорці, і румуни, поляки, німці... Майже тисячоліття були відірвані від своїх коренів, але зберегли свою мову, традиції. Існує декілька легенд і переказів про походження назви села. Один із них заслуговує на увагу.

Спочатку на цьому місці було невеличке поселення, куди люди прибували з різних місцевостей - малоземельні втікачі віл злих панів, шукачі кращої долі. Поки було небагато господарств, розташовувалися у долині, біля потоків. Коли вже не вистачало рівнини, освоювали береги. А ранньою весною прибулі люди пробували розкорчовувати, розкопувати нові землі, то місцеві казали: «Вже прийшли копаші на нове», або «Вже прийшли копаші наново». Можливо, звідси і походить назва села Копашнова.

Дослідники історії визначили приблизну дату першої згадки про село Копашново. Це 1349 рік. У кінці XVIII століття, а точніше 1788 року, на карті Віденського географічого товариства (Австрія) було позначено село Копашново під назвою Чернєш, розташоване на річці Хустець. Село межує з Золотаревіш, Драговом, Горінчевом, Н. Селищем. Старожили Копашнова вважають, що село дуже давнє і виникло, можливо, одночасно з Хустом, хоч в історичних документах воно згадується із середини XIV - початку XV століття.

Таке припущення ґрунтується не тільки на назві річки Хустець, що протікає через село, а й на наявності в давній назві села початкової букви санскритського слова «там», що перекладається «спокій», «тиша». Є припущення, що село заснували волохи, які прибули з території нинішньої Румунії. Вони були вмілими коритарями, виробляли речі за допомогою скребків, по-місцевому копачів. А якщо під цим словом справді розуміти землекопів, то виходить «копач».

У селі збереглися легенди про сховані великі золоті скарби. Називаються навіть і місця - Скердей, Дудови, Осуй. Пояснювати це лише випадковістю та злетами народної фантазії було б несправедливо. В основі її мусять бути ; реальні факти.